Етіологія
Перелом шийки стегна часто відбувається внаслідок наявності остеопорозу, частіше у жінок похилого віку. Можливий при падінні з висоти власного росту — наприклад, досить невдало спіткнутися або послизнутися.
Як правило, травма розвивається внаслідок ударної дії, паралельного осі кінцівки — наприклад, при падінні на розігнуту ногу, коли коліно не амортизує удар. Також причиною травми може бути удар в області тазостегнового суглоба, перпендикулярний осі кінцівки, але, як правило, така травма супроводжується пошкодженням кісток тазу.
Діагностика
Діагноз виставляється на підставі:
1) Скарг хворої зазначає неможливість осьового навантаження на пошкоджену кінцівку, біль у паху, в області тазостегнового суглоба (пізніше біль може іррадіювати в гомілку). У спокої біль виражена не різко посилюється при спробі рухів у кульшовому суглобі.
2) Анамнезу — хворий відзначає факт падіння, пошкодження, постраждалої кінцівки.
3) Клінічної картини — відзначається порушення осі нижньої кінцівки (зовнішня ротація надколінка і стопи), і неможливість активної внутрішньої ротації ноги. Навантаження по осі стегна і великий вертел різко болюча в зоні перелому. Характерний позитивний симптом «прилиплої п’яти» — хворий не може підняти пряму ногу з положення лежачи на спині. Визначається відносне вкорочення ноги на 2-3 см при відсутності абсолютної укорочення. Наведена клінічна картина дозволяє з великою часткою ймовірності запідозрити перелом шийки стегна.
4) Даних рентгенологічного обстеження — виконується рентгенографія кульшового суглоба в прямій проекції. Наявність лінії перелому на рентгенограмі служить остаточним, об’єктивним підтвердженням попередньо виставленого діагнозу.
Лікування
На догоспітальному етапі (на етапі швидкої допомоги) виконується знеболювання (як правило, Кетонал по 2 мл в/в повільно), рідше — місцева анестезія Новокаїном, транспортна іммобілізація на щиті з фіксацією кульшового суглоба на боці пошкодження або шиною Дітеріхса. У рідкісних випадках виконується корекція артеріального тиску та протишокова терапія. Варіанти лікування на госпітальному етапі:
Іммобілізація кульшового суглоба гіпсом («чобіток») і консервативне лікування. Ефективність даного методу невисока, в ході лікування можливе формування пролежнів і розвиток атрофії м’язів.
Остеосинтез шийки стегна гвинтами, штифтом і т. п. Дана методика значно ефективніша, ніж консервативне лікування, але можливі ускладнення у вигляді металлозов (формування рубців і остеомієліту).
Ендопротезування — заміна шийки і головки стегна на металевий протез. В клубову кістку вбудовується чашка (є варіанти з керамічної (оксиду алюмінію) або поліетиленовою вставкою), в стегно вставляється довгою ніжкою частина з кулястим наконечником на шийці. Куляста частина теж буває керамічної. Ніжка протеза буває гладкою і тоді кріпиться в стегні на спеціальному цементі, а буває пористої, для того, щоб могла прирости без цементу. Варіант без цементування ендопротеза менш придатний для літніх людей. Основне ускладнення — ятрогенный остеомієліт (нагноєння).